Дистиллят ТГК Wax Ершов

Раздербанить дозу я решил в Москве, потому что там самый центровой выброс! Я даже спрятал дистиллят в тайник, чтоб никто не мог его отыскать. Взял с собой только самое необходимое – белый порошок, смесь и конечно, какой наркоман обходится без шприца?

Итак, я стою на трассе и махаю рукой, надеясь попутчику понравится мой образ жизни. Мне повезло! Остановилась не бабушка со свекровью, а молодой парень. Мы сразу на одной волне – тоже фанат промокашки. Он согласился подвезти меня до Москвы, а я в замен рассказал ему, где можно найти закладки наличкой.

– Какой кайф, когда ты знаешь, что в Москве тебя ждут прегнистые приключения! – промолвил он, соскальзывая глазами по табакерке.

Мы довольно быстро добрались до Москвы и я решил воздуха набраться. Вспомнил про тайник и быстренько достал свой забытый дистиллят ТГК. Мне даже стало страшно – ведь эта штука адски опасна! Но какой я наркоман, если не попробую? Я быстро раздербанил дозу и мазнул по руке.

– Ой, братан, это треш! – воскликнул мой новый знакомый, когда я повел рукой с дистиллятом.

Страшно, но в тоже время зачётно. Чувствуется, как эта хрень начинает действовать. Мозги разлетаются вдребезги, а тело словно на взлетной полосе перед вылетом. Мне становится все меньше и меньше пофиг, где я нахожусь. А Москва кругом – огонь, я тебя люблю!

– Брателло, не жалей дистиллят, ведь он откроет тебе двери в неизведанное! – посоветовал мне парень с улыбкой.

Мы блуждали по улицам Москвы, забывая о реальности. Все вокруг казалось каким-то мистическим и прекрасным. А потом я вспомнил про свою трэшовую задачу – найти закладки наличкой. Повернули мы в одну дворовую аллею, где на каждом углу можно было встретить кого угодно. И тут я его увидел – того самого продавца, который продавал закладки.

Мы подошли к нему, а он нас опознал по форточке. Вот уж где настоящий центровой!

– Слышь, а у тебя есть закладки наличкой? – спросил я у него с занятым видом.

– Конечно, есть! – ответил он улыбаясь.

Он вытащил пакетик с закладками, и я был готов отдать последние копейки за них. Моя рука потянулась к кошельку, но тут меня остановил мой новый друг.

– Давай, братан, я оплачу – забыл провернуть свою прынцессу. Мне и так хорошо!

Мы забрали свои закладки и продолжили наш прогулку по Москве. Чувствовалось, что ничто не сможет испортить наше настроение. И даже неожиданное знакомство с ментами не смогло его испортить. Мы только успели спрятаться во дворе и переглянуться, как эти долбаные менты ушли.

Мы тусовались до утра, а потом я понял, что пора возвращаться домой. Ведь наркоманские приключения должны заканчиваться, а если твоя промокашка не прошла, то ты просто обязан добраться до дома.

– Прощай, Москва! Я вернусь! – крикнул я, стоя на платформе.

И так я снова оказался на трассе, держась за спинку грузовика. Мой путь лежал домой, и я знал, что там меня ждет только своя комната и одиночество. Но это не пугало меня, ведь я знал – наркоман всегда возвращается. И я вернулся…

Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!

Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.

Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!

І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.

Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!

Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.

Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.

Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.

Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!

Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!

Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.

Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити

Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.